Дистанційне навчання – це, насамперед, не про технічні засоби, а про те, як учителю налагодити зв’язок з учнями, підтримати їх і вдало спланувати роботу.
Практичні поради для вчителів
1. Якщо ви занепокоєні незвичною працею в онлайн-режимі, ви можете відверто сказати дітям, що це для вас новий досвід і ви трохи збентежені роботою в онлайн. Це нормально – сказати дітям будь-якого віку, що ви це робите вперше і вам дещо ніяково.
На цьому досвіді дитина вчиться у вас – зокрема і того, що ви дозволяєте собі бути вразливими в той час, коли ви знімаєте “корону” і вчитесь нового.
Те, як ви опановуєте новий досвід, може бути більшим уроком для дітей, ніж те, що вони вчать сьогодні за навчальним планом.
Ви супроводжуєте дитину під час навчання, і за цей час вона має здобути не тільки академічні знання, але й досвід, як навчатись нового – і цей шлях діти зараз можуть пройти разом із вами.
2. Діти зараз позбавлені живого контакту. Ми створені так, що найкраще ми сприймаємо інформацію, коли бачимо живу людину. Коли проводили експерименти, яка система навчання найбільш ефективна – порівнювали аудіокурси, відеоформат і живе спілкування.
Результати були такі: аудіокурси давали найслабший ефект, записана відеолекція працювала краще, але найбільш ефективним виявився живий контакт, під час якого спрацьовує дзеркальна система людини.
Тобто якщо в наявних умовах у вас є можливість живого контакту, це буде набагато продуктивніше. Бачити і чути вчителя – це те, чого потребують діти в будь-якому віці. Також чудово, якщо ви будете готувати презентації на 7-10 хвилин, тому що в сучасних дітей провідний канал сприйняття інформації – візуальний.
3. Діти відвикають від колективу та вчителя, і якщо не намагатись “втримати” їх, після карантину доведеться вкладати час і зусилля в адаптацію, “повернення” дітей.
Найважливіше зараз – не втратити з ними контакт і зберегти довіру. Якщо у вас є можливість зробити для учнів розсилку – просто з жартом, з чимось особистим, з людським зверненням – це буде прекрасно.
Дітям зараз тривожно, а якщо нам тривожно – ми не вчимось. І чим більше поряд із дітьми адекватних дорослих, тим краще. А кому довіряє дитина? Батькам та вчителям. Насправді це буде на користь навчанню і зараз, і тоді – коли все це закінчиться і діти знову прийдуть до школи. Ви не повинні втрачати зв’язок.
4. Зараз у вас є можливість змінити свій образ і ставлення дітей до себе з формального і вимушеного на ставлення до вчителя як до людини. Якщо зараз учитель зробить щось, що не вкладається у стандартний образ, щось, що спочатку викличе в дитини навіть шок (скажімо, відправить жартівливу розсилку або одягне для відеочату котячі вушка), – це буде прекрасно.
У вас є можливість поекспериментувати зі своїми образом та підходом. Це не має бути насильство, але якщо для вас це органічно і ви відчували себе у школі затиснутою в жорсткі межі – зараз саме час для експериментів.
5. Якщо дитина зробила домашнє завдання і бачить, що дорослий його не перевірив, – у неї знижується мотивація. Тому, якщо ви даєте домашнє завдання, то обов’язково дайте і зворотний зв’язок у зручному для вас вигляді. Також важливо обговорити, що буде, якщо дитина не виконає завдання.
6. І, нарешті, потурбуйтесь, щоб самим не вигоріти. Ми увійшли в цей карантин уже вигорівшими і живемо зараз у режимі енергозбереження. Ми не знаємо, наскільки це затягнеться. І тому вмикаємо турботу про кожен елемент системи – і про себе також.
Корисні лайфхаки, які допоможуть організувати роботу з учнями в режимі онлайн.
Усім відомо, що справжні друзі пізнаються не лише у радощах, а й у біді. А хто як не викладач може зрозуміти свого колегу та допомогти доброю порадою? Мільйони вчителів по всьому світу зіштовхнулися з викликом, до якого були не готові. Непростий час шкільного карантину та безупинного дистанційного навчання – це досвід, який більшість викладачів отримує вперше.
І саме цей виклик об’єднав усю освітянську спільноту! Звісно, українські вчителі знайшли багато цікавих рішень. Але який досвід мають закордонні вчителі, що вони можуть нам порадити? Можливо, їхні поради стануть нам у пригоді!
Відволічіть дітей від гаджетів
Дистанційне навчання неможливе без інтернету, але варто пам’ятати, що діти використовують мережу не тільки для освіти, а отже проводять із девайсами набагато більше часу, ніж потрібно. Шкідливий вплив екранів, відсутність рухів та кліпове мислення згубно діють на здоров’я та когнітивні здібності дітей. Враховуючи це, іноземні вчителі все частіше використовують під час онлайн-навчання вправи, за допомогою яких діти «виходять в оффлайн», тобто відходять нарешті від екранів. Якими порадами діляться закордонні педагоги?
- Запропонуйте школярам за можливості роздрукувати надіслані вами завдання, або робити вправи у зошитах, а згодом – надсилати фотографії виконаної роботи.
- Заохочуйте дітей до креативного виконання вправ через відео: розповісти про домашніх тварин на прикладі своєї, підготувати доповідь про історичну епоху, розповісти про відмінності континентів за допомогою карти тощо.
- Не зайвою буде мінімізація шкоди синього екрана за допомогою вбудованих налаштувань дисплею або додаткових застосунків (для комп’ютерів – Flux, для телефонів – Нічний режим тощо).
Оберіть години прийому
Погодьтеся, далеко не завжди навчання проходить без проблем навіть у звичайних умовах. Діти можуть не зрозуміти тему, зіштовхнутися зі складнощами під час виконання завдань чи взагалі бути відсутніми на уроках із поважної причини. Що робив би вчитель у таком випадку? Влаштував би консультацію. Але таку саме консультацію можна влаштувати й в умовах дистанційного навчання! Такий підхід дозволить:
- «підтягнути» тих школярів, які не одразу зрозуміли нову тему, мають проблеми з виконанням домашнього завдання;
- налагодити спілкування з учнями, особливо з тими, які потребують додаткової підтримки;
- дотримуватися режиму роботи задля балансу професійного та особистого життя та не отримувати повідомлення від учнів 24 години на добу.
Звісно, варто заздалегідь домовитися з учнями про певні години прийому та зауважити, що вони мають підготувати свої запитання саме до певного часу.
Створіть віртуальну поличку з навчальними матеріалами
Попри безперечні переваги інтернету, він має свої недоліки та навіть може заважати продуктивному навчанню. Тільки уявіть: ви відвідали безліч сайтів, знайшли найкорисніші матеріали, відео та зображення для школярів, і, звісно ж, дали учням посилання на найцікавіші ресурси. Але наскільки це рішення ефективне? Адже розпорошення уваги учнів великою кількістю посилань на різні ресурси (часто з рекламою) не відповідає критерію продуктивного навчання. Що ж радять колеги-вчителі?
- Усі матеріали до уроку та для опрацювання мають бути розміщені на одному онлайн-ресурсі або платформі. Посилання на ютуб-відео, декілька вправ із одного сайту, декілька статей із іншого – все це марнування . Окрім того, інтернет-ресурси та посилання на них можуть не працювати.
- Учителі мають запровадити та виконувати правило «одного кліку»: завантажувати необхідні матеріали на одну платформу для комунікації з учнями. Статті з інтернету можна копіювати та надсилати дітям у форматі PDF, також можна завантажувати відео на власний девайс і надсилати учням тощо.
- Якщо немає можливості надсилати матеріали, то слід застосовувати інтернет-платформи для скорочення посилань (наприклад, Сuttly тощо) – так інформація легше сприймається.
- А ще краще – все тримати в одному документі або хмарному сховищі (наприклад, GoogleDrive). Це допомагає гарантувати, що студенти завжди мають доступ до своїх цифрових навчальних ресурсів.
- Хмарне сховище – чудовий варіант для систематизації не тільки навчальних матеріалів до одного уроку, але й усіх ресурсів із теми, домашніх робіт школярів тощо. Це полегшить життя не тільки школярів, а й викладачів!
Підтримуйте учнів
Це не складно та не відніматиме багато часу. Наприклад, ви можете створити спільний чат в одному з месенджерів та кожного ранку писати туді короткі позитивні повідомлення, заохочуйте дітей ділитися власними почуттями і настроями. Зрештою, вони можуть хоча б надіслати стікер чи смайлик, який би відображував їхній настрій.
І дійсно, самоізоляція та дистанційне навчання – великий психологічний виклик і для найменших школярів. Звісно, учитель навіть у режимі онлайн бачить настрох дитини та може відреагувати. Це зовсім не означає, що учитель має перейняти на себе функцію психолога! Проте соціально-психологічний аспект викладання та довірливі стосунки між учителем та учнями допоможуть усім.
Багато хто з викладачів зазначає, що перший досвід онлайн-вчителювання нагадує перший рік роботи у школі! Тож не бійтеся робити помилки, адже як говорять закордонні вчителі – це «абсолютно ОК»!
Методики для заспокоювання під час карантину
Хвилюватися — нормально
Реакції, що ми бачимо зараз у суспільстві — дуже закономірні, адже коли є загроза життю, про яку застерігають у всьому світі — це не може не викликати реакцій. Такий психологічний тиск ніби “вмикає” наш рептилоїдний мозок (амигдаливидне тіло — ділянка головного мозку, що відповідає за реакцію на виживання) і організм людини переходить у стан “бий або втікай”.
Запасання продуктами, надмірна роздратованість, страх перед невідомим — це все наслідок проживання стресу та кризової ситуації. Відчувати страх та паніку в цій ситуації — нормально, оскільки це нормальна реакція на ненормальні події.
«Острівки безпеки»
Якщо ж взяти до уваги той факт, що ми не знаємо, коли точно закінчиться пандемія, то мусимо адаптуватися та вчимося зберігати спокій. Тому я пропоную декілька практик, котрі здатні повернути нас до власних “острівків безпеки”, що допоможуть пережити цю кризу.
Кожен з нас має позитивний досвід, який зміг сформувати в кожного з нас так звані “острівки безпеки” — це ресурси, за допомогою яких ми здатні впоратись із досить складними ситуаціями. Як віднайти ці ресурси у собі? Спробуйте пригадати ті позитивні моменти, коли вам вдалось впоратись з труднощами. Спробуйте пригадати тих людей, котрі були поруч із вами та допомогли пережити стресс. Якщо їх зараз уявити поруч із вами, то щоб вони сказали вам? Як підтримали би вас?
Вправи для тренування спокою
Якщо ж у вашому житті трапилось так, що такого позитивного досвіду було недостатньо, то варто створювати нові острівки безпеки, будувати внутрішній “Стоунхендж” всередині самого себе саме тепер. Що ж можна робити? Формуйте свою “радість та задоволення” щодня, використовуючи дуже прості та доступні речі.
Дихання та м’язова релаксація
Глибоке дихання та усунення м’язевого напруження допомагають організму припинити виділяти гормон стресу та почати розслаблятися. Проста вправа на кшталт “Глибокий вдих (рахуйте: 1-2-3), затримка дихання\напруження м’язів (1-2-3), глибокий видих (1-2-3), не дихаємо\розслабляємось (1-2-3)”. Виконуйте цю вправу протягом декількох хвилин і ви помітите зміни свого емоційного стану.
Фокус на позитиві
Наш мозок, з одного боку, — геніальна машина, а з іншого — дуже «лінива» система. Дуже-дуже. І якою інформацією ми будемо його наповнювати — так ми будемо себе почувати. Спробуйте використовувати “щоденник позитивних дій” — щовечора називайте собі (або в колі сім`ї за вечерею) 10 позитивних речей, з якими ви зустрілись протягом дня. Вони можуть бути мінімальними, але вони повинні бути (навіть смішний кіт, якого ви побачили по дорозі на роботу — теж буде позитивною подією). Тобто ми вчимо мозок думати позитивно та фокусуватись на доброму.
Достатній сон
Добрий сон ще ніколи нікому не завадив. Намагайтесь лягати спати рано та уникайте дивитися на екрани (телевізор, телефони, ноутбуки) перед сном.
Свіже повітря
Гуляйте біля дому, пийте каву\чай на вулиці. Оберіть для себе “персональний затишок”, де ви б змогли спокійно, протягом 15 хвилин попити каву та не думати ні про що.
Ритуали
Дотримуйтесь ритуалів та важливих для вас моментів. Вранішня кава, молитва, розмова по телефону із подругами — це все те, що здатне повернути нас до життя та сказати, самому собі: “Не все так погано!”
Ні ви, ні я — ніхто з нас не може контролювати те, що може далі підкинути нам життя. Але ми здатні справлятися із ситуаціями у здоровий спосіб, отримуючи досвід та віру у себе!
ВЧИТЕЛЯМ:
Рекомендації вчителям, щодо підтримки дисципліни у класі
Дисципліна – це умова, засоби й результат виховання, вона потребує зустрічних зусиль. Головною умовою дисциплінованої поведінки учнів є доброзичливі відносини між учителями і дітьми.
Необхідно враховувати що дисципліну в класі обумовлюють раніше нагромаджений досвід поведінки учнів, організованість класу, ставлення до навчання, предмета, вчителя, дотримання єдиних вимог до учня всіма вчителями, які працюють у класі, загального порядку умов і традицій даної школи.
При роботі в класі і для підтримання дисципліни необхідно враховувати наступні правила:
1. Поводьтеся так, щоб учні відчували, що ви керуєте навчальним процесом, при цьому стимулюйте їхню активність.
2. Не відволікайтеся на незначні порушення, моралізування.
3. Дотримуйтеся доброзичливого, мажорного тону, будьте уважні до кожного учня. Надавайте необхідну підтримку, відзначайте успіхи, створюйте життєрадісний оптимістичний настрій у класі.
4. Стежте за правильністю постави, проводьте фізкультхвилинки; не допускайте перевтоми учнів.
5. Надавайте учням можливість частіше працювати у групах – це може бути стимулом до зайнятості кожного, хорошого настрою і поведінки.
6. Створюйте умови, щоб важкі, слабкі діти мали можливість відчути себе лідерами.
7. Не принижуйте учнів, не припускайте образ, сарказму. Гнів, дратівливість, імпульсивність не сприяють зміцненню дисципліни й авторитету вчителя.
8. Будьте привітними.
9. Не виявляйте антипатій до важких учнів, сподіваючись від них поганої поведінки. Діти відчувають скептичне ставлення до них і часто поводяться згідно з вашими очікуваннями.
10. Не припускайте появи „любимчиків”, це створює зайві проблеми, ускладнює стосунки в колективі.
11. Умійте керувати емоціями, знайте ціну кожному слову, тонові. Не можна вимагати від дитини те, що під силу дорослому, будьте терплячими.
12. Не соромтеся виявляти почуття гумору. Можна посміятися і над собою, не вважайте себе досконалістю. Але не можна висміювати учнів. Дітям імпонує веселий, спритний, оптимістичний учитель.
13. Підтримуйте контакт з учнями поза уроками, на заняттях гуртка, позакласних заходах, спільних походах.
Зміцнюйте зв’язки з батьками, намагайтеся отримати від них підтримку, але не сподівайтеся, що вони вирішать проблему з дисципліною в класі. Виявляйте коректність у взаєминах з батьками. Постійна негативна інформація, скарги псують відносини, викликають недовіру до вчителя, його можливостей, здібностей навчати й виховувати дітей.